мезогель
лечение спаечной болезни

Внимание!
Клиники и центры по лечению спаек после операций  подробнее

Противоспаечный гель     
ПРОДУКЦИЯ ПАЦИЕНТАМ ВРАЧАМ РЕЗУЛЬТАТЫ КЛИНИКИ

мезогель гель

Мезогель - профилактика и лечение спаек после операций

Контакты

в начало

 


ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДИКИ РЕАБІЛІТАЦІЇ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ХВОРИХ НА ПОЗАМАТКОВУ ВАГІТНІСТЬ

УДК 618.31-08-039.76:618.179

М.І. Козуб, М.М. Козуб

Харківська медична академія післядипломної освіти
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education

Згідно з даними епідемічних досліджень в економічно розвинених країнах частота позаматкових вагітностей становить 1,2 – 2,0% від загальної кількості вагітностей і 0,8 – 2,4% від пологів та займає 4 місце серед причин материнської смертності [1].

Число хворих, госпіталізованих у гінекологічний стаціонар з підозрою на ектопічну вагітність варіює в межах 1 – 12%. [2]. Позаматкова вагітність є основною причиною смерті жінок в першому триместрі вагітності. Ризик летальності при позаматковій вагітності в 10 разів вищий, ніж при пологах, і у 50 разів вищий за цей показник під час штучного аборту. В даний час хворі з ектопічною вагітністю складають 2,4 - 3,5% всіх пацієнток гінекологічного стаціонару, що в 2 - 4 рази вище ніж 30 років тому. Особливу актуальність представляє проблема першої позаматкової вагітності, внаслідок якої у 50 – 80% хворих після її хірургічного лікування порушується репродуктивна функція, а частота повторних ектопічних нідацій становить 7 –17%. Останніми роками ця патологія найчастіше зустрічається у підлітків і жінок у віці від 30 до 39 років [3].

У пацієнток з позаматковою вагітністю відмічається дисбаланс клітинної ланки імунітету, підвищення рівня активованих Т-лімфоцитів, підвищення вмісту у сироватці крові ІL-1j, IL-10,ФНО-а та зникнення IL-4, а також підвищення вмісту фібронектину [2].

Трубна вагітність розвивається в 13,4% у істмічній частині, у 83,6% – в ампулярній частині і у 3% – в інтрамуральній частині маткової труби.

Частота діагностичних помилок при позаматковій вагітності становить 2,1 – 24%. Точний діагноз прогресуючої трубної вагітності на підставі клінічних симптомів ставиться у 60 – 70% хворих [4]. Показаннями до проведення органозберігаючих втручань із застосуванням лапароскопії є:
- відсутність дітей у даної пацієнтки;
- відсутність другої маткової труби, видаленої при попередній операції з приводу ектопічної вагітності;
- бажання хворої зберегти репродуктивну функцію;
- неповноцінність другої маткової труби, що виявлена під час втручання;
- наявність першої вагітності, що виявилась позаматковою [3].

Ускладненя після консервативно-пластичних операцій на матковій трубі.
1) Персистенція хоріона зустрічається в 5 – 10% випадків після консервативно-пластичних операцій, що вимагає превентивної терапії метотрексатом. Групу ризику персистенції хоріона складають пацієнтки у яких:

• розміри гематосальпінксу більше 3см;
• вміст прогестерону в крові більше 35 нмоль/л;
• щоденний приріст ?-хг в післяопераційному періоді більше 100 мМо/л або більше 40% порівняно з попередньою добою, а також коли під час операції виникає сумнів щодо повного видалення хоріона.

Для лікування персистенції хоріона або персистенції позаматкової вагітності призначають метотрексат в дозі 0,4 мг/кг (25мг) щодня протягом 5 діб. При необхідності курс лікування повторюють через 9 діб.

Трубна вагітність є однією з причин розвитку у 17 – 50% хворих трубно–перітонеального безпліддя після оперативного втручання [7]. Повторна позаматкова вагітність зустрічається у 2 – 21% хворих [8].

Показання для видалення маткової труби:
1. небажання пацієнтки мати вагітність в майбутньому;
2. виражені анатомічні зміни маткової труби і супутній злуковий процес 3 – 4 ст.;
3. пластичні операції на маткових трубах з приводу трубно-перітонеальної безплідності в анамнезі;
4. попередня трубна вагітність;
5. повторна вагітність у матковій трубі, яка раніше піддавалась консервативній операції з приводу трубної вагітності [5].

Маткові труби прохідні після консервативно-пластичних операцій у 63 – 80% пацієнток [1]. Нормалізація менструального циклу після тубектомії настає у 68% хворих. Після операцій з видаленням плідного яйця з маткової труби маткова вагітність настає у 43,8 – 60,5% пацієнток, ектопічна – у 1,07 – 13,16% [6].

Враховуючи вищевикладене розробка нових методик лікування та реабілітації хворих з позаматковою вагітністю є актуальною проблемою сучасної гінекології.
Метою роботи було: розробка оптимального методу лікування та реабілітації хворих на позаматкову вагітність. Нами проведено вивчення ефективності відновлення репродуктивної функції у пацієнток із трубною вагітністю залежно від обсягу оперативного втручання та методу реабілітації, для виконання чого проаналізовано 278 історій хвороб пацієнток, що поступили на лікування з діагнозом: трубна вагітність. Оперативні втручання проведено з використанням лапараскопічної стійки „Stryker” (США). Рівень крововтрати складав від 300 до 1200 мл, тривалість лапароскопічного втручання – від 15 до 80 хвилин, середній післяопераційний ліжко-день – 3,1.

188 пацієнткам, які склали першу групу, виконана тубектомія у зв'язку з розривом маткової труби.
90 пацієнткам, які склали другу групу, виконане органозберігаюче лікування прогресуючої трубної вагітності за розробленою і запатентованою нами методикою [8].
Надалі 188 пацієнток першої групи були розділені на 2 підгрупи (А-1 і Б-1) по 94 пацієнтки, а 90 пацієнток 2-ї групи були розділені на 2 підгрупи (А-2 і Б-2) по 45 пацієнток.

Пацієнткам підгруп А-1, А-2 (94 – першої групи й 45 – другої групи) після проведеного оперативного лікування черевну порожнину дренували з попереднім створенням гідроперитонеуму фізіологічним розчином з дексаметазоном. Пацієнткам підгруп В-1, В-2 (94 – першої групи й 45 – другої групи) у черевну порожнину по закінченню операції вводився протиспайковий бар’єр “Мезогель”.

З 3-ї доби післяопераційного періоду всім хворим призначали ранню фізіотерапія. Хворим підгрупи А (94 – з 1-ї групи й 45 – з 2-ї групи) призначали суппозиторії з “Дистрептазою” per rectum, ін'єкції “Лонгідази” внутрішньом’язово №5 та электростимуляцію маткових труб №10 за допомогою апарату “Ендотон 01-Б”. Хворим підгрупи В (94 пацієнтки 1-ї групи й 45 – 2-ї групи) призначали суппозиторії з дистрептазою per rectum, електростимуляцію маткових труб за допомогою апарату “Ендотон 01-Б” і внутрішньоматковий электрофорез із лонгідазою №5 за допомогою апарату “Поток 01 М” за дерматопарамібною методикою.

Результати лікування оцінювали через 1 рік після закінчення реабілітаційної терапії в першу чергу по настанню маткової або позаматкової вагітності. Через рік вагітність наступила у 77 (55,4%) пацієнток підгрупи А, серед яких маткова вагітність наступила у 71 жінки (51%), в тому числі у хворих з єдиною збереженою матковою трубою (підгрупа А-1) – у 21 (29,5%) пацієнтки, із двома матковими трубами (підгрупа А-2) – у 50 (70,5%) пацієнток. Позаматкова вагітність констатована у 6 (4,3%) жінок підгруп А-1, А-2. У підгрупі В вагітність наступила у 96 (69,1%) пацієнток після проведення розробленого нами комплексу оперативного лікування та реабілітаційної терапії. З них маткова вагітність настала у 93 (67%) жінок, в тому числі з єдиною матковою трубою (підгрупа В-1) у 12 (12,9%) пацієнток, із двома матковими трубами (підгрупа В-2) – у 81 (87,1%) пацієнток. Позаматкова вагітність у підгрупі Б виявлена у 3 (2,1%.) жінок. При порівнянні ефективності лікування пацієнток підгрупи А та підгрупи В виявилося, що результати лікування за розробленою нами методикою (підгрупа В) перевищують результати традиційного лікування у 1,3 рази (р< 0,05).
Таким чином, розроблений нами комплекс лікування хворих, що перенесли оперативне лапароскопічне втручання з приводу трубної вагітності, із застосуванням протиспайкового бар’єру “Мезоглею” та внутрішньоматковим електрофорезом “Лонгідази” у післяопераційному періоді є ефективним методом попередження розвитку злукового процесу у післяопераційному періоді та відновлення репродуктивної функції після втручання.

Перелік використаної літератури:

1) Адамян Л. В., Чернова И. С., Козаченко А.В. Современные подходы к лечению эктопической беременности // Проблемы репродукции. Технологии XXI века в гинекологии. МедиаСфера Москва 2008.–С.177–178.
2) Носенко Е.Н., Горсали Р.Л. Особенности иммунологической и цитокиновой реактивности у пациенток с трубной беременностью // Збірник наукових праць ассоціації акушерів-гінекологів України. Київ Інтемед . 2008.–С.422–425.
3) Тварладзе И.Э., Штыров С. В., Лугдова А.Ю., Демидов А.В. Ошибки в диагностике трубной беременности // Проблемы репродукции. Технологии XXI века в гинекологии. МедиаСфера Москва 2008.–С.182–183.
4) Козуб М.І., Козуб М.М., Стремоухова Н.Ю. та співавт. Позаматкова вагітність.
// Навчальний посібник для самостійної роботи акушерів-гінекологів та сімейних лікарів. Харків. 2008. –38 с.
5) Козуб Н.И. Избранные вопросы практической эндоскопии в гинекологии. Харьков. 2002. С.38–48.
6) Косаченко А.Г., Давлетханова Э.Р., Дубинская Е.Д., Авакян М.С. Отдаленные результаты восстановления репродуктивной функции у женщин с внематочной беременностью. // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. Москва, ПАНТОРИ, 2005. –С. 266–268.
7) Чайка В.К.., Носенко Е.Н.., Гарсали Р.Б.–Л. Реабилитация репродуктивной функции после органосохраняющих операций по поводу трубной беременности. // Проблемы, достижения и перспиктивы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. 2008., том 144, часть Ш. –С.253–255.
8).Фаткуллин И.Ф., Альцев Ш.А. Профилактика спайкообразования после лапароскопических операций при внематочной беременности // Проблемы репродукции. Технологии XXI века в гинекологии. МедиаСфера Москва 2008.–С.184.
9) Ткачьов О.І., Гріщенко В.І., Козуб М.І., Спосіб лапароскопічного органозберігаючого лікування ектопічної трубної вагітності (Патент України №35240А від 15.03.2001р., бюлетень №7.



© 2006-2023  МЕЗОГЕЛЬ - профилактика и лечение спаек в хирургии
Пишите нам info@mesogel.ru